Берізка ще біліша взимку,
Хоч гайвороння злих пліток
Чорнить її та хуґи дзиґа
Пронизує аж до кісток.

Роняє віття сніг цнотливий,
Він льодом в грудочках достиг…
Жбурне красуня, ощасливить
Перлинами оцими всіх!

Стоїть оголена, відкрита,
Їй протяг душу сповива.
Весна в цій трісочці розлита —
Чекай, захлюпотять дива!