Коли б то правда?!.
Мрію доглядаю —
Все збудеться, я знаю,
Та коли?
Допоки б’ється
Думка молодая,
Ти, серце,
Не журися, не боли.

Допоки казка пишеться,
Мов доля, —
Опудало зневіри
Підпалю.
Є на горищі
Іграшки чудові —
То вдачі посланці,
Яких люблю.

Допоки день
Як в доброму дитинстві
Мов довжелезна путь,
Життєва путь —
З доглянутої мрії
Променисті
Слова, дива та звершення
Зростуть.