Лариса Дубас

Саджаю радість, їм її, солю,
В снігах солодких намистинки бачу,
В словах-дурничках наголос ловлю,
Слізьми її щасливими заплачу.

Співаю радість — дзвоником трушу,
Танцюю радість злетами навшпиньки…
Плекаю, нею сню, її ношу
в руках — беріть! —
лілеї та лелітки…