* * *
Зриває компліменти одяг мій…
Оголена під ним
Ніяковію…

* * *
Давно із черевом
Посварені ми люто…
І ноги страйкувати почали…

* * *
Так жадібно
За грудочку землі вчепилася
Травичка на цеглині!

* * *
Мій капітане Вітру! Цим вітрилом — з тополі пуху —
Запинай хутчіш вікно моєї хатки
В океані сліз…

* * *
У шибку б’є нічний метелик мрії…
Не відчиню — він дужче
Пурхає вже в хаті!

* * *
З тополі клаптик ватки проплива.
Спіймав промінчик сонця —
Закохався!

* * *
Облишу відчаю обвислі щоки,
Опалі плечі — присоромила
Струнка берізка!

* * *
Немов принцеса справжня —
На дозвіллі гаптую,
А стібки вкривають серце…

* * *
За ним так щиро,
Пристрасно… гаптую!
Кривавлять пальці…

* * *
Цебро дощу!
Рудий собака вперто
Шука суху стежину цього літа.

* * *
Скорботне літо!
Лиш птахам робота —
Ховатися від зливи й холоднечі.

* * *
Мов злодій
Прозирає кволе сонце
Крізь грати дощові.