Лариса Дубас

Прокинешся — і зразу в небо,
Щоб додивитися свій сон…
Проходять рішення повз тебе
Крізь ґрати штампів, заборон.

Ти встигнеш ухопити натяк
Та їхній задум навздогін,
І раптом осінить завзяття
Зробити всупереч усім.

Відчувши крила променисті,
Нестримні крила ВЛАСНИХ мрій,
Відкинеш напхане з дитинства,
Вже перетворене на гній.

І твою щиру непокору
Ніякий сумнів не поборе.