Лариса Дубас

Більш прозора і беззахисна —
Боронитися не хочу.
Най жахає доля капосна —
Я, закохана, тріпочу

На вітру, на Божім диханні
Білим клаптиком батисту…
Груди всесвіту запихкані
Та розхристано зористі

Мов шляхетною краваткою
Запишалися, затихлі,
Звичайнісінькою латкою
З ниточок моєї втіхи.

2005