Лариса Дубас

Колись я йшов додому
Доріжкою, дивлюсь —
Три кішечки-сіроми
Сидять собі чомусь

До мене всі спиною.
Я крикнув їм: — Ходім
Доріжкою зі мною!
Неподалік мій дім.

Тож поспішаймо, — кажу, —
Я почастую вас:
Картопельки насмажу,
Дам сала і ковбас.

— Е-е ні! Тут лишимося! —
Відповіли… Мабуть,
Сидять вони і досі —
Нікуди не ідуть.