Е. Мошковська
|
|
Напевно, в стареньких Іграшок — чималенько! Петрушок смішних І жаб заводних. Та наші старенькі — Старенькі хитренькі: Іграшки поховали, А самі посідали В’язати панчоху Й удавано охать. Та тільки і ждуть, Коли ж всі підуть! Нарешті! — умить Панчоха летить Під стелю… Старенькі ж, Старенькі хитренькі, Дістали за вушко Слона з-під подушки, М’яча і жирафа, І ляльку з-під шафи. Та тільки хтось дзвонить у хату — Вони починають в’язати… І думають хитрі старенькі, Що хованки їхні благенькі Не відомі жодній людині В будинку та в цілій країні!
|
|
|